Педагогічні завдання розвитку креативного мислення на уроках інформатики у школі надзвичайно актуальні для сучасного інформаційного суспільства. Проте, як і більшість педагогічних завдань, вони не мають однозначного рішення.

Актуальність питання розвитку креативного мислення на уроках інформатики у школі  віці обумовлена тим, що творча діяльність, творчі здібності людини, які характеризуються готовністю до створення принципово нових ідей, що відхиляються від традиційних схем мислення і входять у структуру обдарованості — основи креативного мислення людини — формуються і розвиваються саме в дитинстві.

Кожній дитині необхідно забезпечити розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості

Це можна зробити на уроках інформатики, бо комп'ютер привертає увагу дитини своєю яскравістю і барвистістю, головне, направити його в потрібне русло — розвивати креативне мислення, проявляти кмітливість, здатність досягати мети, знаходити вихід з безвихідної ситуації. Розвиток образного мислення засобами комп'ютерної візуалізації дозволяє стимулювати креативне мислення.

Креативність – творчі здібності індивіда, якіхарактеризуються готовністю до створення принципово нових ідей, котрі відхиляються від традиційних або прийнятих схем мислення і входять в структуру обдарованості як незалежний чинник, а так само здібність

вирішувати проблеми, що виникають усередині статичних систем . До характеристики поняття креативності звертаються як психологи, так і педагоги-практики. Дослідження креативного мислення параллельно велися як в західній, так і вітчизняній науці. Серед західних психологів

можна виділити роботи А. Маслоу і П. Теренса. Так, на думку А. Маслоу –це творча спрямованість, властива всім, але втрачається більшістю під

впливом середовища . П. Торренс, вважає, що поняття креативності включає підвищену чутливість до проблем, до дефіциту або суперечності знань, дії за визначенням цих проблем, по пошуку їх вирішень на основі висунення гіпотез, по перевірці і зміні гіпотез, по формулюванню результату рішення. Для оцінки креативності використовуються різні тести дивергентного мислення, особові опитувальники, аналіз результативності діяльності. З метою сприяння розвитку творчого мислення можуть використовуватися навчальні ситуації, які характеризуються незавершеністю, або відвертістю для інтеграції нових елементів, що при цьому вчаться, заохочують до формулювання безлічі питань . При цьому Дж. Гілберт виділяє наступні параметри креативності:

- здібність до виявлення і постановки проблем;

- здібність до генерації великого числа ідей;

- гнучкість - здібність до продукування різних ідей;

- оригінальність - здатність відповідати на подразники нестандартно; 

-здатність удосконалити об'єкт, добавляючи деталі;

- здатність вирішувати проблеми, тобто здібність до аналізу і синтезу.

Таким чином, як показують дослідження західних спеціалістів робиться акцент на взаємозв'язок інтелекту і особистості.

Вітчизняні учені найчастіше розглядають цю дефініцію як загальну творчу здібність, процес перетворення знань. Вони стверджують, що креативність пов'язана з розвитком уяви, фантазії, породженням гіпотез. При цьому виділяються наступні основні критерії креативності:

- творчі здібності і потенціал;

- інтуїція і фантазія;

- оригінальність і ухилення від шаблонів;

- самоорганізація;

- ініціативність.

Принцип креативності містить наступні складові: оригінальність, гнучкість і швидкість, варіативність і інноваційність. Ці складові креативності легко розвивати саме на заняттях з інформатики, зокрема по програмуванню, із застосуванням особисто-орієнтованого підходу в навчанні і педагогічних технологій.

Проблемі особисто-орієнтованого підходу в навчанні інформатиці присвячені роботи М. Жалдака, Н. Морзе, З. Сейдаметової, С. Сейдаметової і ін. Так в роботі З. Сейдаметової, С. Сейдаметової  відмічено, що при навчанні інформатики необхідно орієнтуватися на особистість і на основі його особових характеристик розвивати здібності учня, властиві

лише йому одному . Продовженням особисто-орієнтованого навчання інформатиці є Я – концепція навчання, яка ґрунтується на три єдиному підході: Я знаю, умію, пропоную; і вона орієнтована на формування у цілеспрямованості, упевненості в собі.